Відгуки про Lingua Vaudeville Відгуки наших студентів та батьків
Кордонець Юлія
My name is Julia. I’m 23 years old now. I had been attending Lidia’a English courses for some years before I finished school. I’ve been learning English since I was 6 years old and I continue to learn it by now, so I never stop.
By my own example I can maintain that English is needed literally everywhere, almost in all fields of life — using PC, getting well-paid work, safe and convenient traveling etc. as it is most common and spread language in a world and in European countries too — it gives you an opportunity to communicate freely at least about your basic needs abroad at hotels, shops, etc. Now I practice it every day at my work at a USA logistics company here in Ukraine by communicating with customers and drivers into English, I practice it by learning new words while watching series, movies in English at home. So, practice is everything, especially live communication. Literally, the best key for effective learning — just to surround yourself with language your learn.
That’s why I definitely recommend these English courses because everyone knows how it’s important nowadays to learn and moreover to practice English language — exactly what pupils and my sister do at Lidia’s courses, they write in English, translating from English to Ukrainian and vice versa, developing their speaking skills by talking, also created a theatre “Lingua Vaudeville» and making theatrical performances with children, which make pupils speak a lot in English, and what’s the most important — beginning from their early childhood. So Lidia has a great idea to travel with theatre to show people and children how it is important to learn English and how to never be afraid of people, to have an opportunity to communicate with people from other cultures and surround yourself with English native speakers for some time, and the most important — how to never be afraid of speaking in English and never create the language barrier for yourself.
Олена Гервасій
Думаю,що не відкрию Америку,якщо скажу,що всі батьки хочуть аби їх діти стали успішними і щасливими.Хоча в реальності ми розуміємо,що це одне з найскладніших життєвих завдань.
Власне схилити свою дитину Ольгу Гервасій до вивчення англійської мови ми батьки намагалися ще з початкової школи.Наше містечко невелике,тому і вибір чим зайняти дитину не особливо великий…
Знайомство із заняттями англійською і Лілією Григорівною почалося з літніх канікул,де було організовано літній табір,де у формі вивчення пісень, казок,рецептів страв і їх приготування Лідія Григорівна залучала дітей в ігрові формі до англійської мови.
Спочатку це було без ручок і зошитів,без граматики і фонетики…Діти в басейні,на подвір’ї,співали англійських пісень,грали ігри дивилися відео,мультики (звичайно англійською) і навіть уявити не могли що чекає їх попереду…Ми всі в сім’ї поступово вивчали якісь фрази,мугикали під ніс англійські мелодії.Вкінці літа діти анонсували,що для батьків вони готують виставу казок на англійській мові,з ролями ,костюмами тощо.Я,скептик за характером, думаю угу… Казки на англійській мові…після 1-2 місяця гри?(mad)
Але який був шок,коли моя дитина сказала,що в неї роль діда і казці про Ріпку?
Моя принцесна дитина,яка обирає собі яскраві блискітки, рожевий одяг барбі формату…Але вони готувалися.
І виступили .І моя Оля була дідом,у чоботях,з накладними вусами з кукурудзиння,у дідовському кашкеті і власне з першою в її житті не принцесною казковою роллю на англійській мові…І коли стався такий перехід у дитячій свідомості?При тому,що це її особистий висновок!
Це від 4 класу(ролі діда в казці про Ріпку)-до 10 класу,бо дитина виросла.
Звичайно,поїздки до Львова, Ізмаїла,сімейні вечори ,де діти готували їжу і озвучували це все(звичайно ж англійською), і ,як кульмінація наш Спектакль Весілля з сюрпризом-це все епізоди в феєричній постановці нашого головного сценариста і режисера Лідії Григорівни.
Ми вчимося у неї не тільки англійської мови,а відповідальності,рішучості,вмінню аналізувати і боротися з своїми комплексами…Приміряти на себе театральну роль,яка можливо не зовсім сучасна і молодіжно популярна…Але ми це долаємо і поступово готуємося вже й до ЗНО,вчимо тексти, аналізуємо ситуацію з коронавірусом (звичайно ж англійською(flirt)) і сподіваємося,що дійсно цей досвід допоможе нашій дитині стати успішною і щасливою. Спочатку аматорські вистави, або «домашній театр». Для батьків — як звітування, чого діти навчилися. Але коли ти вже вчиш танок на сцені, під керівництвом професійного хореографа, починаєш розуміти — це вже перейшло у інший формат, а ти навіть не зрозуміла коли…
Юрчик Юля
Я очень счастлива,что моя дочь участвует в театре. Это нереально круто, и какое развитие для наших деток!!! И ждём дальнейших проектов от нашего гениального учителя Лидии Григорьевны!!!!
Удивительной красоты пьеса… Красочная, яркая, взрывная. Вызывающая то смех, то слезы. И точно не оставит равнодушными ни детей, ни взрослых. Словно с помощью машины времени получаешь возможность увидеть непростую жизнь украинского народа, его быт, традиции и огромное желание жить. Бедные тоже поют песни и танцуют не хуже богатых. И умеют любить искренне, без фальши. Несмотря на все трудности главных героев — добро побеждает. Любовь выше всего и дороже ее ничего не может быть. Ее не купить за деньги.
Попозогло Алла
Классная идея деткам сыграть роли взрослых людей. Ни с чем несравнимо. И очень смешно.) Важно отметить неоценимый вклад преподавателя и режиссера в одном лице. Очень сложно заинтересовать детей, привить им трудолюбие и терпение, стойкость, желание творить, импровизировать. Ни разу наши детки не сказали что устали или не хотят играть, или идти на репетицию. Браво, вам удалось воспитать настоящих артистов!
Крищеньска Тетяна
Євгенія Присяжнюк
Лідія Григорівна — педагог з великої літери! Підбираючи підхід до кожного учня, відкриває таланти та здібності. Професійні якості просто вражають! Отримав знання та вміння із задоволенням. Дякую Вам за труд, котрий неможливо оцінити. Завдячуючи нашій плідній співпраці, маю змогу працювати за кордоном та отримувати гідну зарплату. Гарних та вдячних учнів, творчих злетів.
No Name
For the first time when Lydia Grigoryevna said that we would take part in the theater, I thought that everything would be very simple and easy, but I was wrong. Each rehearsal had very difficult moments, but still none passed without smiles and interest. All our props, dances, traditions that we recreated allowed us to delve into the ancient life of the Ukrainian people. Lydia Grigoryevna never let us lose hope. If something didn’t work out, she and her kotsyuba were happy to support … The moments I get from the «Lingua Vaudeville» theater are precious to me.
